Грольдюк Роман Петрович
Дата та місце народження: 19 липня 1994 р., с. Жовтневе, Радивилівський район, Рівненська область.
Дата та місце загибелі: 24 вересня 2022 р., поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
Звання: сержант
Посада: командир відділення протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки
Підрозділ:
Обставини загибелі: Загинув 24 вересня 2022 р. при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
Сімейний стан: Залишились батьки та брат.
Місце поховання: с. Нова Пляшева, Дубенський район, Рівненська область.
Нагороди: відсутні
Був учасником антитерористичної операції на сході України
Історії воїнів-захисників, людей, які віддали життя за рідну Україну, за кожного з нас, вартують того, щоб ми про них пам'ятали завжди.
День 25 вересня 2022 року приніс жахливу новину у село Нова Пляшева — при виконанні бойового завдання за призначенням поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області загинув односелець — Грольдюк Роман Петрович (сержант, командир відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки). З цього часу найбільше горе непоправної втрати дитини назавжди оселилося в домівці родини Петра та Наталії Грольдюк.
Народився Роман 19 липня 1994 року в селі Жовтневе (Нова Пляшева). Спочатку навчався у місцевій школі, в якій пройшли щасливі дитячі роки. Вчився старанно, був наполегливим, мав багато друзів. Брав активну участь у шкільних та позашкільних спортивних заходах. Зі слів близьких йому людей, дуже любив спорт та завжди тримав себе у формі. До речі, він був одним із перших, хто облаштовував волейбольне поле в рідному селі. Коли мав вільну хвилинку, завжди там проводив своє дозвілля, адже вважав, що здорова молодь — це здорова нація. По закінченню школи вродливий, добродушний юнак здобув професію автослюсаря у Львівському МВПУ АТБ. В 18 років був призваний на строкову службу. Роман в душі був найперше воїн, захисник. А тому 2014 року уклав контрактний договір із Збройними Силами України терміном на три роки. За життя він підписував два таких контракти. За цей період тричі був в зоні АТО. Після звільнення з військових лав працював в будівельній бригаді, яка займалась ремонто - будівельними роботами. Роман вдихав кожну мить на повні груди, будував великі плани на майбутнє. Надзвичайно любив дітей, тішився своїм племінником, похресником. Батьки вважали його опорою, кохана дівчина своєю підтримкою, а друзі завжди прислухались до його порад.
З перших днів повномасштабного вторгнення навчав мобілізованих необхідних навиків для виконання визначених завдань. 7 вересня 2022 року Роман відправився в місто Бахмут Донецької області, яке вважалося на той час найгарячішою точкою на фронті, щоб захищати країну від ворога. Добросовісний, порядний керівник завжди старався не підвести товаришів по службі, допомогти кожному хто цього потребував. Під час бою не ховався за спини інших. Мріяв стати студентом вищого навчального закладу. Його мрія здійснилася, але на жаль він про це не дізнався. Тому що, війна зруйнувала, обірвала молоде - 28 роки — життя на злеті...
24 вересня 2022 року Роман загинув в боях за Україну. Рідні втратили люблячого сина, брата, коханого, а друзі втратили справжнього друга. Додому захисника привезли 27 вересня. А 28 вересня загиблого воїна провели в останню путь. Плакали всі, навіть українське небо пустило сльозу. Ціна за наш спокій в тилу непомірно висока! Особливо боляче коли ховають молодих, які ще не відчули сповна радість життя.
Через чотири місяці після смерті Романа, в сім'ї його рідного брата Михайла народився другий синочок, якого на честь загиблого назвали Романом.
У наших споминах Роман — назавжди молодий, життєрадісний, усміхнений. А ще мужній, незламний, сильний духом воїн захисник України. На його могилі завжди майорітимуть квіти, як пам'ять і вдячність за наш захист.
Герої не вмирають, вони з нами, поки ми їх пам'ятаємо.
За матеріалами БК с.Нова Пляшева
