РОЗВИТОК СИСТЕМИ ПРОБАЦІЇ ТА ЗБІЛЬШЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВ ПОЗБАВЛЕННЮ ВОЛІ
Пробація — це система заходів кримінально-правового реагування, які альтернативні покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. У світі вона існує вже більше 200 років, але для України це відносно нова система, адже Закон «Про пробацію» був ухвалений в 2015 році.
Необхідно наголосити, що, по-перше, пробація — це не покарання, яке застосовується замість позбавлення волі, а система. Вона передбачає в т. ч. і покарання, альтернативне позбавленню волі. По-друге, головною метою пробації є безпека суспільства. Пробація не означає можливість правопорушнику уникнути покарання. Це просто більш перспективна і логічна схема виконання цього покарання, поєднана з допомогою, підтримкою, мотивацією до змін без вилучення людини із суспільства.
Законодавець впевнено рухається шляхом гуманізації вітчизняного суспільства, та робить дієві кроки в цьому напрямку.
28 березня 2024 року набрав чинності Закон України № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань». Даним Законом впроваджено новий вид основного кримінального покарання - пробаційний нагляд, який є альтернативою ув'язненню. Пробаційний нагляд передбачає обмеження прав і свобод засудженого із застосуванням до нього наглядових та соціально-виховних заходів, водночас, без ізоляції від суспільства. Це означає, що під час призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду суд не буде направляти винного в установи виконання покарань, однак визначатиме для нього певний перелік обов'язків. Пробаційний нагляд призначається і як основне на строк від одного до п’яти років, і як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до трьох років.
З метою вдосконалення національного законодавства в частині виконання покарань у вигляді штрафу та громадських робіт 20.11.2024 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт», який набрав чинності з 19.12.2024 року.
Вказаним Законом доповнено статтю 26 Кримінально-виконавчого кодексу України частинами 5 та 6, якими визначено, що у разі несплати штрафу засудженою особою в місячний термін з дня набрання судового рішення законної сили або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.
У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв’язку з неможливістю стягнення штрафу уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України.
Тобто, Закон поєднав повноваження уповноваженого органу з питань пробації та державної виконавчої служби. Відтепер залучено органи державної виконавчої служби для примусового стягнення штрафу у випадку його несплати засудженим та ініціювання заміни штрафу іншим видом покарання лише у разі, якщо стягнути штраф неможливо у зв’язку з відсутністю майна та коштів у боржника.
Щодо виконання покарання у виді громадських робіт даним Законом передбачено, що за заявою засудженої особи можливе збільшення щоденного виконання громадських робіт до восьми годин (раніше не більше чотирьох годин), що дасть можливість засудженим швидше відбути це покарання, а також привабить роботодавців. При цьому встановлювати графік щоденного виходу на роботу засудженого повинен буде власник підприємства, установи, організації спільно із засудженим з урахуванням часу роботи (навчання) засудженого на основній роботі, а також надано можливість відбувати громадські роботи на об’єктах поза межами району, міста, селища, села, де проживає засуджений, за умови забезпечення власником підприємства, установи, організації на якому відбуває дане покарання його транспортування на об'єкт та у зворотному напрямі.
Також законодавцем внесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу шляхом його доповнення новою статтею 13-1, в якій передбачено, що засуджені до покарань у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та звільнені від відбування покарання з випробуванням оплачують витрати, пов'язані з виконанням судового рішення. Максимальний розмір витрат, пов'язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Пробація – цивілізований шлях роботи із правопорушниками, який довів свою ефективність в Європі з точки зору зорієнтованості на убезпечення суспільства та попередження вчинення повторних кримінальних правопорушень особами, які їх вже вчиняли та надає можливість виправлення правопорушників без ув’язнення.
Начальник Дубенського районного
сектору №3 філії Державної установи
«Центр пробації» у Рівненській області Віктор ГАВРИЛЮК
