ПРОБАЦІЯ - ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ НОВИМИ МЕТОДАМИ
ПРОБАЦІЯ - ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ НОВИМИ МЕТОДАМИ
У міжнародній практиці протидії злочинності загальновизнано, що покарання у виді позбавлення волі повинно застосовуватися як крайній засіб впливу до небезпечних злочинців, оскільки ізоляція від суспільства нерідко сприяє руйнуванню особистості, втраті соціально корисних зв’язків.
У разі, якщо покарання більш суворе, ніж тяжкість правопорушення, то його застосуванням не поновлюється соціальна справедливість. Тому обрання адекватного покарання має дуже велике значення.
Ще у 1951 році Економічна та соціальна рада ООН висловилася на підтримку максимально можливого розповсюдження пробації на правовій мапі світу у країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку та культури пенітенціарної практики. Мінімальні Стандартні Правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські Правила), надають високу оцінку зазначеній формі соціально-правового контролю щодо засуджених.
Популярність пробації у сучасних умовах визначається значним потенціалом попередження рецидиву злочинів, економічною доцільністю для суспільства, а також моральною цінністю, яка дозволяє досягти мети кримінальної політики найбільш гуманними засобами.
Сутність пробації полягає у випробуванні певних категорій правопорушників спеціальними юридичними обов’язками, поєднаними з наданням їм різної допомоги реабілітаційного характеру. Її мета полягає у ефективному виправленні засуджених та зведенням до мінімуму, наскільки це можливо, кримінального рецидиву з їхнього боку. Важливою складовою виступає дослідження особистості, яке дозволяє отримати картину моральних цінностей конкретних правопорушників, визначити перспективи виховної та соціально-психологічної роботи з ними.
У Законі України «Про пробацію» визначено, що пробацією є система наглядових та соціально-виховних заходів, які застосовуються за рішенням суду та на підставі закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
Орган пробації, крім виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, також здійснює нагляд, що передбачає як контроль за поведінкою, так й індивідуальний план соціальної, психологічної допомоги, профілактичних і виховних заходів, які ґрунтуються на оцінюванні ризику вчинення повторного кримінального правопорушення й потреб правопорушника.
Важливу роль в роботі з правопорушниками відіграють волонтери пробації, на яких покладається одне із основних завдань – це сприяння органу пробації у здійснення нагляду за засудженими та проведення з ними соціально-виховної роботи.
Під час проведення соціально-виховної роботи із засудженими служба пробації звертається до наявного у громаді «Банку ресурсів» за допомогою якого сприяє клієнтам пробації у наданні послуг з працевлаштування, залучення до навчання, вирішення соціально-побутових умов, відповідно до виявлених потреб.
Таким чином, можна констатувати, що роль служби пробації є неоціненою для системи виконання покарань. Служба пробації виконує ряд надзвичайно важливих наглядових, контролюючих та пенітенціарних функцій. Вона не лише забезпечує реінтеграцію правопорушників у суспільстві, усвідомлення ними своїх помилок, їх виправлення, а й дбає про безпеку суспільства.
Начальник Дубенського районного
сектору №3 філії Державної установи
«Центр пробації» у Рівненській області Віктор ГАВРИЛЮК
