З метою привернення уваги до глобальних масштабів дитячої праці, а також до дій і зусиль, необхідних для її ліквідації сьогодні відзначається Всесвітній день боротьби з дитячою працею
З метою привернення уваги до глобальних масштабів дитячої праці, а також до дій і зусиль, необхідних для її ліквідації Міжнародна організація праці у 1997 році започаткувала 12 червня щорічно відзначати Всесвітній день боротьби з дитячою працею. З 2002 року подія відзначається під егідою ООН.
Сьогодні в усьому світі близько 218 мільйонів дітей працюють. Діти не відвідують школу і майже не мають часу на ігри. Багато з них не отримують належного харчування чи догляду. Вони позбавлені можливості бути дітьми. Більше половини дітей піддаються найгіршим формам дитячої праці, таким як робота в небезпечних умовах, рабство або інші форми примусової праці, незаконна діяльність, включаючи торгівлю наркотиками і проституцію, а також участь у збройних конфліктах.
В умовах повномасштабної війни в Україні питання дитячої праці набуває підвищеного значення, Офіс Уповноваженого щодня отримує звернення від громадян України з тимчасово окупованих територій щодо порушення їхніх прав, у тому числі стосовно використання дитячої праці та мілітаризації наших дітей.
Усі діти мають право на захист від дитячої праці. Це право передбачено низкою міжнародних актів:
• Принцип 9 Декларації прав дитини встановив, що дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку.
• Конвенція про права дитини визнала право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може являти небезпеку для здоров’я, бути перешкодою в одержанні нею освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку;
• Європейська соціальна хартія забезпечила права дітей на надання належної освіти та соціального захисту, визначила мінімальний вік для прийняття на роботу для обмеження доступу до небезпечних форм праці;
• Конвенція Міжнародної організації праці № 182 про найгірші форми дитячої праці, ратифікована Україною у 2000 році, визначила необхідність боротьби з рабством, сексуальною експлуатацією, залученням до збройних конфліктів тощо.
Порядок застосування праці дітей в Україні визначається законодавством України про працю. Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються дане питання є Кодекс законів про працю України. Праці молоді, в тому числі і неповнолітніх дітей, присвячена глава XIII даного Кодексу (статті 187 — 200).
Трудовим законодавством України враховані особливості праці неповнолітніх:
- Загальний вік прийому на роботу з 16 років;
- Скорочений робочий тиждень;
- Заборона працювати вночі та позаурочний час;
- Заборона працювати на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах;
- Щорічні відпустки неповнолітнім працівникам надаються у зручний для них час;
- Виплата заробітної плати за скороченої тривалості щоденної роботи в такому самому розмірі, як працівникам відповідної категорії за повної тривалості щоденної роботи ( ст.194 КЗпПУ)
- щорічна відпустка тривалістю один календарний місяць, що повинна надаватися будь-якої пори року за бажанням (ст. 159 КЗпПУ).
Повідомити про трудову експлуатацію дитини можна шляхом звернення до :
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини , освітнього омбудсмена, Державної служби України з питань праці ( питань дотримання законодавства про працю, в тому числі неповнолітніх), Національної поліції України, , служби у справах дітей Козинської сільської ради.
