Савчук Микола Олексійович
Дата та місце народження: 20 травня 1972 року, с.Березини Радивилівського району Рівненської області
Дата та місце загибелі: 28 серпня 2023 року, населений пункт Авдіївка Донецької області
Звання: старший солдат
Обставини загибелі: 9 серпня 2023 року отримав поранення, які призвели до загибелі 28 серпня 2023 року
Сімейний стан: залишились дочка, дружина та батьки
Місце поховання: с. Колоденка Рівненського району
Нагороди: відзнака Президента України "За оборону України"
Указом Президента України № 559/2022 від 05 серпня 2022 року, нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»
Савчук Микола Олексійович народився 20 травня 1972 року в селі Березини (хутір Загаї), Радивилівського району на Рівненщині. Згодом разом з сім’єю переїхав у с.Пасіки. В 1977 році пішов у дитячий садок, потім навчався у Козинській середній школі. Початкові класи закінчив на відмінно. Брав активну участь у житті школи. Займався спортом і художньою самодіяльністю, любив співати й надзвичайно любив футбол. Любив рибалку і збирати гриби.
Закінчив Козинську автошколу ДОСААФ. У 18 років проходив службу у Балтійському військово-морському флоті, морська авіація-вертолітчик. Повернувшись, працював у колгоспі «Маяк», потім «8-Березня», згодом у Козинській хлібопекарні. Робота була різна – тракторист, кранівник, водій, слюсар, експедитор, вантажник.
Одружився. У шлюбі мав донечку Оксану, по якій є двоє чарівних внучат Соломія та Лука.
В останні роки перед війною їздив на заробітки за кордон. Під час війни влаштувався на роботу на завод «Азот». Вдруге офіційно одружився.
Микола був надзвичайно добрим, щирим та відкритим до людей, завжди допомагав на прохання. Мав багато друзів, однодумців, любив та турбувався за добробут сім’ї.
14 вересня 2022 року був призваний до служби ЗСУ.
Захищаючи країну від російського агресора, вірний військовій присязі під час оборонних дій проти збройних сил російської федерації в населеному пункті Авдіївка Донецької області 19 серпня 2023 року отримав поранення які призвели до смерті 28 серпня. Ще за життя отримав президентську бойову нагороду-медаль «За оборону України», якою дуже пишався. Мріяв про те, як одягне цю медаль внукові, коли повернеться.
Похований Микола в с.Колоденка Корнинської громади.
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме де праведні спочивають!
Герої не вмирають, вони стають небеснеми янголами!
За матеріалами бібліотеки села Березини
