Мулик Микола Михайлович
Дата та місце народження: 16 березня 1972 року, с. Зарічне Радивилівський район Рівненська область.
Дата та місце загибелі: 25 липня 2023 року, в районі населеного пункту Північне Донецької області
Звання: рядовий
Посада: водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону
Обставини загибелі: 25 липня 2023 року водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону, вірний військовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, її свободу та незалежність, виявивши стійкість і мужність у бою під час оборонних дій проти збройних сил російської федерації, в районі населеного пункту Північне Донецької області отримав поранення, несумісні з життям
Сімейний стан: Залишились дружина, донька, мама та сестри
Місце поховання: с.Довгалівка
Нагороди: Наказом Міністерства оборони України 19 листопада 2024 року № 8168 нагороджений орденом «Полеглого воїна» (посмертно) Микола Мулик.
Мулик Микола Михайлович народився 16 березня 1972 року у селі Зарічне Рівненської області Радивилівського району в сім’ї колгоспників. У 1979 році пішов до 1 класу Козинської середньої школи. З 1989 року навчався у Козинському ДОСААФ, а після його закінчення у 1990 році пішов служити в армію. Службу проходив у місті Донецьк. З 1992 року працював трактористом у КСП «Маяк», а з 1996р. працював в організації «Рівне Газ» трактористом-екскаваторщиком. З 2000 року працював на будівництвах, а з 2020 року на фірмі «Брополь».
Проживав Микола з дружиною та донькою у селі Радихівщина. Був турботливим батьком і хорошим чоловіком. Мав «золоті руки», міг зробити будь-який ремонт. Ніколи не відмовляв у прохані про допомогу. Разом з дружиною займалися особистим селянським господарством.
З 10 лютого 2023 року служив у Збройних силах України на посаді водій 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти 421 окремого стрілецького батальйону.
25 липня воїн загинув в районі населеного пункту Північне Донецької області. Похоронили Миколу Михайловича на кладовищі у с.Довгалівка.
Вони віддали свої життя задля України, задля здобуття Перемоги над ворогом, задля її відбудови й утвердження новітньої держави в родині цивілізованих народів. Завдяки їм – Україні бути. Їх подвиг неможливо забути, їх імена ми пам’ятатимемо завжди.
За матеріалами бібліотеки села Березини
