Піклування про людей старшого покоління – це справа кожної людини, особливо зараз в умовах повномаcштабного вторгнення росії в Україну.
Піклування про людей старшого покоління – це справа кожної людини, особливо зараз в умовах повномаcштабного вторгнення росії в Україну.
Повага до людей пенсійного віку – один із принципів людяності та моралі. Тому дуже важливо не відвертатися від їхніх проблем, а підтримувати та допомагати. Щоденно належна увага звертається на проблеми кожного, хто звертається з певними труднощами сьогодення. За сприяння очільника громади Івана Школяра люди, які перебували в складних життєвих обставинах, влаштовані на лікування, проживання в різні заклади для людей похилого віку. Поза увагою не залишилися і слухачі «Університету третього віку», які 05.06.2023 відзначали свій невеличкий ювілей з дня запровадження в громаді соціально – педагогічної послуги «Університет третього віку». Для них була організована поїздка в Державний історико – меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви». Всі учасники екскурсії залишились приємно вражені та задоволені.
Дуже приємно, що соціально – педагогічна послуга згуртувала та об'єднала людей, яким довелося пройти через випробування, біль, втрату і зберегти гідність, віру, любов та вести активний спосіб життя.
Не можемо не згадати про людей, які відійшли у вічність… Скінчивши свій шлях, вони залишили свій добрий слід на землі:
Людмила Олександрівна Бондар – ініціатор створення "Університету третього віку", була хорошим наставником та керівником;
Микола Миколайович Паршин – лідер, за яким йшли люди, вчив і вчився, людина – легенда, був багатогранною особистістю;
Юрій Петрович Іорданов – розумна, освічена людина, приємний співрозмовник, був добрим, люблячим чоловіком, батьком, дідусем. Переїхав до нас із дружиною зі сходу України ще у 2015 році;
Емалія та Микола Іващуки – веселі, енергійні, життєрадісні, патріоти своєї країни, в них можна було навчитися любити життя та людей, були людьми щирої душі та відкритого серця;
Євгеній Петрович Грановський – уродженець нашого села, але так склалася доля, що став внутрішньо переміщеною особою, війна внесла свої корективи. Про нього згадуємо, як про хорошу людину.
