Тішаков Володимир Миколайович
Дата та місце народження: 09 червня 2000 року, с.Добривода, Радивилівський район, Рівненська область.
Дата та місце загибелі: 20 березня 2023 року поблизу міста Вугледар Донецької області
Звання: солдат
Посада:
Обставини загибелі: загинув 20 березня 2023 року, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину поблизу міста Вугледар Донецької області
Сімейний стан: Залишились батьки та сестра
Місце поховання: с. Козин Дубенського району Рівненської області
Нагороди: Відзнака Президента України "За оборону України" та орден "За мужність" ІІІ ступеня
Указом Президента України № 270/2023 від 10 травня 2023 року, «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Указом Президента України № 559/2022 від 05 серпня 2022 року, нагороджений відзнакою «За оборону України» (посмертно).
Інформація про нагородження
Як важко втримати сльозу, Як важко втриматись від мата, Коли везуть знов на щиті, Ще зовсім молоденького солдата!
Він жити мав, радіти мав, любити... Встрічати сонце і радіть весні, І взагалі не так все мало бути, Тебе не мали везти нині у труні!!!
За брата йшов у бій і не боявся, Лиш за матусю ти переживав. Тепер вона одна: без тебе й брата, Забрала вас триклята ця війна!!!
Пам'яті Володимира та Максима Тішакових.
24.03.23 Оксана Ящук
Тішаков Володимир Миколайович народився 9 червня 2000 року в с.Добривода Радивилівського району, згодом сім'я переїхала в село Савчуки того ж району. У 2007 році почав навчатися у Вербському інтернаті. Через 3 роки перейшов в Козинський колегіум.Дуже любив читати про історію України, часто відвідував бібліотеку колегіуму.
Після 9-го класу навчався у Золочівському ПТУ на зварювальника, та через рік, зважаючи на сімейні обставини, був змушений перервати навчання. Їздив на заробітки в Дніпропетровськ на цементний завод, хотів допомагати мамі фінансово, адже мав старшого брата Максима і сестричку Надію.
Володимир був доброю та порядною людиною, чуйний до чужої біди.Любив дітей і мріяв одружитися.
З 11 грудня 2019 року по 21липня 2020 року проходив військову строкову службу у Міжнародному центрі національної гвардії у м.Бориспіль Київської області. Повернувся за станом здоров'я.
Коли почалася російсько-українська війна разом із братом Максимом записалися у місцеву тероборону с.Козин.
5 серпня 2022 року юнака мобілізували у м.Луцьк на охорону секретно-військових об'єктів.
В лютому 2023 року проходив навчання у м.Львів і потім, не повідомляючи нічого мамі, вирушив на передову у м.Вугледар Донецької області. Аби помститися за брата Максима, який під час виконання обов’язків військової служби загинув 02.01.2023 року у бою з російськими загарбниками у населеному пункті Новомихайлівка Донецької області.
Лиха звістка прийшла 20 березня 2023 року, про те ,що вірний військовій присязі, закривши собою побратима- командира, загинув житель села Савчуки Козинської громади Володимир Миколайович Тішаков. Він був посмертно нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Нагороди вручили 7 вересня 2023 року Маргариті Піддубній, матері загиблого захисника.
Не передати горе матері, яка поховала обох своїх соколів, обох своїх Героїв. Нехай Бог заспокоїть її душу та пошле сили та терпіння.
Пані Маргарита, після загибелі синів, займається волонтерством, допомагає воїнам ЗСУ коштами та продуктами.
Вічна пам’ять захиснику України!Слава Україні!!!
За матеріалами Козинської центральної бібліотеки
