9 березня - 208 років від дня народження класика української літератури Тараса Григоровича Шевченка.
Так, Він – Геній. Прометей. Кобзар. Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф. Академік.
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. На території від Бразилії до Китаю встановлено 1384 пам’ятники Кобзареві. Більшість з них – 1256 – розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах світу. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича.
Тарас Шевченко був, перш за все, доброю, щирою, надзвичайно талановитою людиною, яка прагнула кохання, любила модний одяг, вечорниці й танці. “Його страшенно любили. Він був позитивний, світився, сіяв добро, співав, сміявся, любив людей і цю любов випромінював на всі боки. Тому йому були раді в усіх найкращих домах від Санкт–Петербурга до Оренбурга, і всі намагалися йому якось допомогти” (Оксана Забужко).
Тарас Григорович Шевченко народився 09 березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814 року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши хлопчину самому давати собі раду.
Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії?
За своє коротке життя, а прожив Тарас Григорович 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми – простих людських цінностей: життя і свободи, самореалізації і благополуччя, миру і поваги. Його творчість – це його душа. В своїх творах він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий.
Повернення Шевченка в нашу культуру триває й досі. На початку дев’яностих він був символом національно-культурного відродження. У 2014 він був на барикадах Революції Гідності. І саме зараз, у час новітньої народної війни за незалежність України його антимосковська тема, яку так затято намагалися витерти з його творчості і російська, і комуністична цензури, набуває особливої ваги.
Тарас Шевченко мобілізує на боротьбу із російськими окупантами!
