Козинська громада
Радивилівський район, Рівненська область

5 грудня відзначається Всесвітній день волонтера

Кожного року, 5 грудня, волонтери в усьому світі відзначають Міжнародний день волонтерів, заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй в 1985 році. В 2011 році відзначається десята річниця Міжнародного року волонтерів 2001 року. 5 грудня 2011 року в сотні країн на чотирьох континентах був представлений перший звіт про розвиток волонтерства у світі.
Міжнародний день волонтерів на сьогодні відзначається в усьому світі з тисячами волонтерів, які беруть участь в широкому колі волонтерських ініціатив.
Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбутковості, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.
У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.
З 1970 року Міжнародна асоціація добровольчих зусиль кожні два роки проводить Всесвітню конференцію волонтерів. На такій конференції, що проходила 1990 року в Парижі, було прийнято першу Загальну декларацію волонтерів. 2001 року на конференції в Амстердамі вона була переглянута. В ній, зокрема, зазначається, що в волонтерстві можуть проявлятися й підсилюватися спільність, піклування, служіння, несення суспільної відповідальності, навчання та розвиток; волонтерство може скріплювати суспільство та вирішувати його проблеми. Декларація підтримує право на волонтерську діяльність для всіх чоловіків, жінок та дітей, незалежно від їхньої раси, віросповідання, фізичних особливостей, соціального та матеріального становища.
З появою Інтернету виникло віртуальне волонтерство, або онлайн-волонтерство. До його проявів належить, зокрема, наповнення найбільшого й найпопулярнішого інтернет-довідника — Вікіпедії.
Сьогодні волонтерський рух має глобальний характер. Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі та обмежена державна участь у задоволенні потреб своїх громадян, їхній соціальній підтримці.
Уряди більш ніж 80-ти країн, у число яких входять і найбільш розвинені країни світу, визнали і сприяють розвиткові у своїх країнах національного волонтерського руху, розглядаючи його як діючий інструмент розвитку суспільства.
У світовій практиці найголовнішою ознакою волонтерства є те, що волонтер частину свого вільного (особистого) часу, сил, енергії, знань, досвіду добровільно (без примусу та вказівок „згори”) витрачає на здійснення діяльності, яка є корисною людям і суспільству загалом.
У Записці Генерального секретаря ООН, адресованій Комісії соціального розвитку Економічної та соціальної ради ООН, виділено найважливіші риси волонтерства.
Серед них турбота про людей, солідарність і гуманна корисливість, духовна якість і громадянська чеснота, багате джерело людського досвіду, нові інтелектуальні ресурси, участь і відповідальність як суть активної громадянської позиції, громадянськість, взаємодовіра, солідарність і відповідальність, етичний стандарт, який обумовлює якість людських взаємостосунків, забезпечення надійної платформи для відновлення зв’язків між людьми, нове бачення соціальної діяльності.
У незалежній Україні розвиток волонтерського руху датується початком 90-х років XX ст., коли було створено службу під назвою „Телефон Довіри”, де працювали волонтери (доброчинний Телефон Довіри в Одесі).

 

У 2001 році була заснована Програма добровольців ООН, в рамках якої щороку тисячі людей з різних країн світу допомагають Організації добиватися миру і процвітання на планеті. Їх діяльність фінансується місцевими урядами, ООН та шляхом добровільних пожертвувань. Добровольці не отримують зарплати, але їм надається невелика сума на харчування, житло, а також медична страховка. Середній вік добровольців ООН - 39 років. Вони мають значний досвід роботи в даній сфері від 5 до 10 років.

Волонтери ООН в Україні  http://ukraine.unv.org/ua

Всеукраїнська молодіжна громадська організація волонтерських проектів «Служіння заради миру» http://sfp.org.ua

Портал для підвищення ефективності роботи неурядових організацій України «Громадський простір»http://www.civicua.org

Історія, теорія та практика волонтерського руху в Україні http://softacademy.lnpu.edu.ua/Programs/Kharchenko/Volonterstvo 

 

Із 1992 року в Україні починає активно розвиватися мережа соціальних служб для молоді. Саме це спричинило активний розвиток волонтерського руху. Праця волонтерів була суттєвою допомогою соціальним педагогам та соціальним працівникам.
У 1991-1992 роках у зв’язку з розвитком соціально-педагогічної роботи все активніше почали говорити про важливість волонтерства в суспільстві.
Нині організація роботи волонтерів у державних і громадських організаціях виходить на якісно новий рівень.
Волонтерський рух, пов'язаний із війною на сході України, отримав велике суспільне та державне визнання, яке проявилося в високих рейтингах довіри, державних та недержавних нагородах, перейменуваннях вулиць тощо. Деякі волонтери увійшли у владні структури.


« повернутися до списку новин