Безпека дитини чи доказ для суду? Як правильно працювати з OSTIN під час війни
Діти — найвразливіші жертви збройної агресії РФ проти України. Війна залишає глибокі сліди на їхньому фізичному та ментальному здоров’ї: дослідження свідчать, що діти, які пережили збройний конфлікт, у 2–5 разів частіше страждають від ПТСР, тривожних розладів та депресії.
Дії окупантів щодо українських дітей підлягають невідворотній персональній кримінальній відповідальності та не мають строків давності.
Проте, щоб притягнути винних до відповідальності, докази мають бути зібрані бездоганно, а права та безпека дитини — повністю захищені.
Основні ризики при роботі з інформацією про дітей:
- порушення ланцюга зберігання (chain of custody): невірно зафіксовані цифрові докази втрачають юридичну силу в суді;
- передчасна публікація OSINT-матеріалів: може попередити злочинців, призвести до знищення доказів, тиску на свідків чи їхньої відмови від співпраці;
розголошення персональних даних: фото, адреси або деталі злочину спричиняють повторну травматизацію (ретравматизацію), стигматизацію та створюють пряму загрозу для дитини та її родини.
Щоб допомогти фахівцям діяти ефективно та безпечно, розроблено Методичний посібник із захисту конфіденційності та використання розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів проти дітей.
З посібника ви дізнаєтеся про:
- правові основи конфіденційності дитини згідно із законодавством України та міжнародними стандартами;
- алгоритми виявлення, фіксації та верифікації OSINT-даних для кримінального судочинства;
- типові помилки, які призводять до втрати доказової бази;
- стандарти міжвідомчої взаємодії під час розслідування.
Завантажити та ознайомитися з посібником можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1x1fopLjjWtFbYLRurha71L_thTYFkvrc/view?usp=sharing
